Молода мати деякий час працювала у будинку справжнього багача. Зазвичай, вона залишала сина з сусідкою-пенсіонеркою, але цього разу довелось взяти 4-річного малюка з собою на роботу.
В цей день у господаря було справжнє свято. Щоб малюк нікому не заважав і був непомітним, мати сховала його у ванній кімнаті. Оскільки хлопчику стало сумно, він вирішив заспівати. На звук прийшов власник будинку. І тоді все змінилось…
Молода жінка дуже багато працювала, щоб забезпечити свого сина. На жаль, вона не могла просто насолоджуватись материнством, адже ніхто їй не допомагав. Інколи жінка затримувалась допізна, оскільки господар давав їй надто багато роботи.
Він не знав, що у неї є маленький син. Він би неодмінно увійшов в положення, адже був доброю та чуйною людиною. Коли дізнався про малюка, почав дозволяти брати хлопчика з собою на роботу. Поки служниця прибирала та готувала, малюк грався у спеціальній кімнаті.
Покоївка намагалась не користуватись добротою власника будинку. Сина з собою на роботу вона брала лише у крайніх випадках. Але цього разу іншого виходу не було.
Жінка дуже переживала на рахунок того, що її син буде прагнути до розкоші, коли побачить, як живуть багатії. Вона розуміла, що не зможе забезпечити йому такий рівень життя, тому й не хотіла, щоб він проводив багато часу у будинку господаря. У нього був дійсно розкішний котедж, де було все для комфортного життя. А сама ж жінка жила у кімнаті, котра була менша за ванну кімнату власника.
Під час тієї самої святкової вечері до господаря прийшло дуже багато гостей. Покоївка розуміла, що сьогодні доведеться працювати за трьох. Оскільки сусідка поїхала по справам, вона була вимушена взяти сина з собою. Мати залишила йому їжу та напої, а сама пішла працювати.
Ще перед початком вечері жінка відвела малого до ванної кімнати. Туди майже ніколи не заходили господарі — вона була гостьовою.
Малюк був шокований, наскільки ця кімната красива та простора. Тільки мармурова підлога чого вартує! А ще ванна! Він ніколи не купався у справжній ванній. Мати попросила його сидіти максимально тихо, оскільки у неї можуть бути неприємності. Хлопчик послухався, але тихесенько наспівував собі пісеньку.
Побачивши покоївку, власник запитав, де її син. Вона була вимушена йому збрехати й сказати, що хлопчик гуляє в садку. Багатій вирішив знайти малюка. Оскільки в саду нікого не було, він почав бігати по всіх кімнатах. А потім почув спів хлопчика. Він запитав дитину, чому вона тут. Йому було дивно, що хлопчик тут їсть.
Малюк зніяковів, але пригостив смаколиками господаря. Той посміхнувся і сів поруч на підлогу. В той момент він згадав власне дитинство й поринув в ностальгічні спогади. Він теж народився у бідній родині, а потім уже досяг фінансових успіхів.
Згодом власник повернувся до гостей і сказав, що більше не може бути з ними, оскільки у нього є більш важливі справи. Він набрав смаколиків і пішов до хлопчика. Вони разом сиділи на мармуровій підлозі та насолоджувались прекрасним вечором. Також вони розмовляли про маму хлопчика. Власник сказав, що йому дуже пощастило, адже вона — добра та порядна жінка.
Гості вирішили знайти власника, щоб дізнатись, чим він займається. Коли вони побачили його з хлопчиком на підлозі, вирішили теж приєднатись й разом співати пісні. Дитина була неймовірна щаслива. Малюк зрозумів, що його матір шанують, а ще не обов’язково бути багатим, щоб відчувати цілковите щастя.
З того часу пройшло дуже багато років. Той хлопчик вже зовсім дорослий. Він створив власний бізнес і став справжнім багачем. Та він досі пам’ятає той вечір, який назавжди змінив його життя.
Він завжди допомагає бідним і нікого не залишає в біді. Коли його запитують, чому він так робить, чоловік відповідає: “Бо я пам’ятаю, як багатій зі своїми гостями вдавали звичайних людей, щоб не принизити мою матір”.
Інколи найменші дрібниці впливають на наше життя надто сильно. Чи не так?
